Гарячі новини

Чи занепадає наука в сучасному світі? Результати досліджень американських соціологів

Журнал «Nature» опублікував невеликий за обсягом огляд Макса Козлова «Проривна наука занепадає, хоча папери множаться» (‘Disruptive’ Science has declined — even as  papers proliferate’). Невеликий текст набув досить широкого розголосу.

В цьому тексті прореферовані дослідження групи американських соціологів з різних університетів. Безпосередньо огляд відсилає до публікацій: 1. Park, M., Leahey, E. & Funk, R. J. Nature 613, 138–144 (2023). 2. Cowen, T. & Southwood, B. Preprint at SSRN http://doi.

org/10.2139/ssrn.3822691 (2019). 3. Wu, L., Wang, D. & Evans, J. A. Nature 566, 378–382 (2019).

Вже в підзаголовку міститься головна ідея тексту: «Пропорція публікацій, які спрямовують поле в новому напрямку різко зменшилася з 1940 років».

В статті стверджується, що «число публікацій наукових і технологічних досліджень за останні десятиріччя злетіло до небес, але кількість «проривних» серед них зменшилося». Про це свідчать дослідження минулих публікацій.

Порівняння публікацій середини ХХ ст. з публікаціями 2000-х років свідчить, що серед перших була більша вірогідність зустріти такі, що спрямовують науку в новому напрямку і роблять попередні публікації застарілими. Про таку ж тенденцію свідчать і дослідження патентів.

Макс Козлов посилається на соціолога Рассела Фанка (Russell Funk) з університету Міннесоти, який був співавтором досліджень, що раніше публікувалися в Nature. Він каже про зниження інтенсивності відкриттів в науці.

Дослідники аргументували, що якщо дослідження було високою мірою проривним, то наступні вчені будуть посилатися на саме дослідження, а не на його виклади. Вони сконструювали індекс проривності, який назвали індексом CD (CD index), значення якого можуть коливатися від -1 (низька проривність роботи) до +1 (найбільша проривність).

В середньому  CD індекс зменшився за період з 1945 р. по 2010 р. на 90% для рукописів і на більш ніж на 78% для патентів в період з 1980 р. по 2010 р. Зниження проривності спостерігалося у всіх досліджених наукових полях і у всіх типах патентів.

Дослідники також проаналізували найбільш часто вживані в різні періоди в рукописах дієслова. Якщо в 1950-ті роки переважали слова, пов’язані з творчістю («виробити»), то в 2010-ті – слова, пов’язані з поступовим поліпшенням існуючого («вдосконалити», «покращити»).

Один з учасників досліджень  Дашунг Ванг (Dashun Wang) говорить, що не завжди висока проривність науки гарна, а орієнтація на поступові покращення – однозначно погана. Необхідний їх баланс, вважає Джон Велш (John Walsh). До того ж, в сучасній науці, до прикладу, спостереження гравітаційних хвиль було і революційним і продуктом поступової науки.

Вчені впевнені, що отримані ними результати стануть моментом нових досліджень динаміки науки. Вони не дають вичерпних пояснень зафіксованого феномена. Дашунг Ванг посилається на те, що більшість досліджень зараз проводяться великими колективами. Там виникає середовище, яке орієнтоване на поступовий розвиток, на перевірку і підтвердження результатів. Джон Велш міркує, що, незважаючи на зниження проривних досліджень, доля найбільш проривних серед них в середньому зберігається увесь період. Він звертає увагу на те, що різке падіння проривності відбувалося по 1970-ті роки. З 2000-х років відбулася певна стабілізація.

DISRUPTIVE SCIENCE DWINDLES. Chart shows disruptiveness of papers has fallen over time in all analysed fields.

Від редакції. Американським вченим вдалося зафіксувати дуже важливий феномен. Проблема полягає в його поясненні. Можливо, для цього корисно його розглянути в більш широкому історичному контексті і накласти отримані дані на «великі хвилі кон’юнктури» Миколи Кондратьєва. Відразу можна відмітити, що в цьому випадку виникають дуже перспективні наукові проблеми, адже падіння проривності наукових публікацій відбувалося і в період низхідної, і в період висхідної фаз циклу. Якщо це так, то це свідчить на користь виявлення суттєвих проблем в розвитку світової капіталістичної системи. В період її «нормального» розвитку для низхідних фаз були характерними саме наукові прориви, які готували наступну висхідну фазу.

Цікавою може бути і постановка питання про роль в гальмуванні розвитку науки самих форм її організації. Це стосується і ролі наукометричних баз даних у цьому процесі.

Будемо сподіватися, що в світовій соціології дослідження американських соціологів знайдуть належний відгук.

Прореферував текст Ілля Кононов.